Повномасштабна війна триває, й українська природа продовжує зазнавати колосальної шкоди. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, у 2022 році зафіксовані 2,278 фактів шкоди довкіллю на понад 1 600 млрд гривень. Масштаби збитків зростатимуть аж до самої перемоги, проте вже зараз зрозумілі основні забруднювачі та механізми забруднення, й це дає змогу планувати подальші дії.
Метою повоєнного відновлення природи України повинно бути не повернення довоєнного стану екосистем, а побудова абсолютно нової системи управління природними ресурсами, при якій цінність та цілісність довкілля матиме таке ж значення, як і цінність та цілісність суспільства. Планування відбудови країни має бути нероздільно пов’язане із візією сталого майбутнього для наступних поколінь. Тож, нам потрібні системні зміни як у багатьох секторах держави, так і у суспільстві. Обговоримо найбільш доцільні, на нашу думку, принципи відновлення природи.
Принцип перший: зміна парадигми мислення
Побудова нової країни неможлива без зміни парадигми ставлення до навколишнього середовища. У спадок від Радянського Союзу в нас залишились не тільки система управління, промислові потужності, інфраструктура, а й спосіб мислення. Союз вів егоцентричну політику підкорення природи та отримання з неї вигоди: розорював землі, вирубував ліси, видобував корисні копалини. Й все це супроводжувалося гучними лозунгами, які активно нав’язувались українцям, – “Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх в неї – наше завдання!”
Це сформувало систему цінностей, за якої людина може необмежено використовувати ресурси, та здійснювати свою діяльність без оцінки впливу на довкілля. Була впевненість, що природні багатства нескінченні, людина всесильна проти природи, а економічний розвиток важливіший за довкілля. Це, відповідно, впливало на особисте ставлення людини до довкілля, як до чогось другорядного, про вплив на яке не варто задумуватись.
На жаль, українці ще й досі не можуть повністю побороти таке ставлення до природи. Тому один із принципів майбутньої відбудови країни – це систематична робота над зміною способу мислення, підвищенням екологічної свідомості громадян. Українці мають здобути чітке розуміння: важливості цілісності та збалансованості екосистем; себе як частини природи; значення власних дій у впливі на довкілля. Й тоді всі подальші адміністративні, економічні, соціальні зміни враховуватимуть екологічний аспект та сприйматимуться суспільством позитивно.
Принцип другий: “зелене” відновлення
Місія “зеленого” відновлення – створення рівноваги між інтересами громадськості, бізнесу та довкілля. Тому всі заходи з відбудови мусять враховувати екологічний вимір, щоб нова Україна була комфортною та безпечною для всіх українців та українок. “Зелене” відновлення ґрунтується на:
- Повсюдності та наскрізності природоохоронної та кліматичної політики у всіх секторах – довкілєвий аспект повинен бути вписаний у кожне політичне чи адміністративне рішення, так само нерозривно, як людина пов’язана з природою;
- Відновленні, яке має слугувати потребам суспільства та сприяти сталому розвитку;
- Розвитку зеленої економіки;
- Впровадженні та суворому дотриманні екологічних стандартів на всіх рівнях;
- Залученні громадськості та громад до прийняття довкілєвих рішень.
Принцип третій: інновації
Щодня вчені у найрізноманітніших галузях працюють над новими відкриттями, світ вже сповнений технологіями, які здатні зробити життя простішим та комфортнішим. Екологічних інновацій теж безліч, й не тільки закордонних, а й винятково українських. Тому під час відновлення країни ми повинні активно залучати ці нові можливості.
Відбудовувати завжди значно складніше ніж руйнувати. Список того, що потрібно буде відновити чи побудувати наново, на жаль, дуже довгий: об’єкти житлового фонду, енергетична інфраструктура, промисловість, дороги тощо. Потрібно поставити собі питання: чи мусимо ми застосовувати ті самі технології, що й 30 років тому, чи вже готові до інновацій?
При відновленні промислових об’єктів варто впроваджувати кліматично нейтральні технології, встановлювати сучасні фільтри, змінювати лінії виробництва. Для відновлення доріг краще використовувати деякі види вжитих пластиків та безпечні промислові відходи, а для відбудови будинків – будівельні відходи? Може відновлювати міста краще із вертикальним озелененням, дощовими садками та альтернативними джерелами енергії? Відновлення України – це наш шанс створити сучасну країну, де кожен крок враховує вплив на навколишнє середовище.
Принцип четвертий: науково обґрунтоване відновлення екосистем
Нещодавно ми писали про російські екологічні злочини проти різних екосистем – водних, ґрунтових та інших, – та про те із якими викликами нам доведеться боротися у майбутньому. Для природознавчих наук наслідки гарячої війни – це майже недосліджена сфера. Під час Другої Світової війни не було змоги дослідити, наприклад, спечені від ракетних ударів ґрунти: як змінюються їхні фізичні властивості, родючість? Якими рослинами краще здійснювати рекультивацію? Може такі ґрунти взагалі потрібно збирати та очищувати на спеціалізованих полігонах? Науковій спільноті ще доведеться знайти відповіді на ці питання.
А є шкода довкіллю, протидіяти якій ми майже не вміємо. Зокрема, простіше зарадити забрудненню атмосфери, ніж щось вдіяти із забрудненням. Під час численних пожеж, що супроводжують війну, виділяється дрібнодисперсний пил та гази, які швидко розповсюджується та вступають у взаємодію з іншими речовинами. Доводиться чекати, доки забрудники пройдуть всі можливі хімічні перетворення, й повітря очиститься самостійно. На жаль, у таких ситуаціях в наших силах тільки досліджувати й моніторити ці перетворення та розробляти методику миттєвої протидії у таких надзвичайних ситуаціях.
Відновлення українського довкілля може стати унікальним науковим викликом та амбітним проєктом для вчених всього світу. Повернути навколишнє середовище до довоєнного стану неможливо, але ми можемо активізувати весь людський науковий потенціал, щоб покращити ситуацію та дати екосистемам поступово збалансуватися.
Принцип п’ятий: відкриті екологічні дані
Підвищення екологічної свідомості українців та їхнє розуміння себе нерозривною частиною природи, безумовно призведе до посилення цікавості до стану довкілля в країні. Відкриті екологічні дані – це загальносуспільна необхідність.
Попит на екологічну інформацію зумовить не лише відкриття наборів екоданих, а й активізацію громадськості у процесах прийняття рішень у сфері довкілля. Громади розумітимуть цінність та значення екологічної інформації, тож здійснюватимуть вплив як на розпорядників такої інформації, так і на державні органи управління. Окрім того, це сприятиме оновленню та розширенню мережі моніторингу довкілля. Подекуди в Україні продовжують діяти радянські станції моніторингу та методики, хоча у світі з’явилось багато нових технологій. До того ж державна мережа не покриває навіть половини території країни, ми маємо лише фрагментарну емпіричну інформацію про стан довкілля.
До речі, ми у SaveDnipro активно боремося за відкриття екологічних даних, й нещодавно ми представили аналіз постанови КМУ №835, ознайомитися із матеріалом можна за посиланням. Також нещодавно ми розмістили наш набір даних щодо погодинних розрахунків індексу якості повітря. І відтепер індекс якості атмосферного повітря для дрібнодисперсного пилу фракції 2.5 мікронів в населених пунктах України, розрахований системою SaveEcoBot — є офіційним джерелом, а SaveDnipro власником даних, внесених до державного реєстру відкритих даних. Тож, всі охочі, хто зацікавлений у роботі з цими даними, можуть з легкістю використовувати структуровані машиночитні дані.
Принцип шостий: інтеграція у світові “зелені” програми
Україна давно визначила свій проєвропейський шлях, й у 2022 році ми довели це неупинною та рішучою боротьбою із російськими військами. Повноцінна інтеграція в Європейський союз можлива лише на засадах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу, що також є запорукою виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС.
Європейський зелений курс неймовірно амбітний та передбачає перетворення Європейського континенту на кліматично нейтральний до 2050 року. До повномасштабного вторгнення Україна орієнтувалась на цю програму, проте в реальності досягти її було фактично неможливо. Оскільки необхідність реновацій критична, ця мета стає більш реалістичною.
Повоєнне відновлення української природи – ще один виклик для українців. Сформувавши нову візію та засади відбудови, ми здатні створити екологічно дружню країну, у якій потреби суспільства враховуватимуть можливості довкілля. Ми маємо визначний людський та науковий потенціал, ресурси, мотивацію, і підтримку закордонних партнерів. Тож залишилося лише скласти план дій і невпинно його дотримуватися. Ми віримо, що об’єднавши зусилля, усе вдасться!