Щоб допомагати роботі із формування нового механізму радіаційної безпеки, ми у “SaveDnipro” організували круглий стіл “Ядерна безпека України – безпека Світу. План дій для України”, що відбувся 21-го лютого.
У заході взяли участь представники Міністерства енергетики України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, ДСНС, Українського гідрометеорологічного центру, Державної інспекції ядерного регулювання України, та Черкаської військової обласної адміністрації. На заході також були присутні представники громадського та експертного середовища: керівниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш, головний розробник SaveEcoBot Павло Ткаченко, двоє представників Greenpeace: Шон Берні та Ян Ванде Путте, що є експертами із ядерної енергетики та енергетичної політики і перебували з місіями на ЧАЕС та ЗАЕС, а також народна депутатка колишнього скликання і членкиня ГО “Міжнародний центр Перемоги України” Вікторія Войцицька та представник ГО “Екодія” Артем Колесник.
Мета круглого столу полягала у спробі вибудувати дорожню карту щодо подальшої діяльності основних зацікавлених сторін у напрямку забезпечення інтересів України на міжнародному та внутрішньоукраїнському рівнях у питаннях ядерної безпеки під час війни.
Ключові теми обговорення на круглому столі:
- Робота профільних відомств над міжнародною ізоляцією Росії та Росатома, впровадження нових санкцій проти них, виключення Росії з Ради Керуючих МАГАТЕ, відмова від російського ядерного палива та забезпечення безпеки на ЗАЕС.
- Вплив російської військової присутності в Чорнобильській зоні на стан довкілля та здоров’я людей. Зокрема, необхідність виведення російських військ із ядерних об’єктів та забезпечення безпеки в цих місцях, розмінування території та боротьба з наслідками катастрофи 1986 року.
- Ризики для річки Прип’яті та питної води в зоні Чорнобильської катастрофи, включаючи лісові пожежі, що можуть поширювати радіоактивні елементи, а також небезпеку розкладених мін та інших вибухових пристроїв.
- Згідно з представником Greenpeace, вони давно попереджають про ризики, пов’язані з атомною енергетикою. В даний момент, їхні зусилля спрямовані на спостереження за виконанням конвенцій та транспортних місій на ЗАЕС. Шон Бірні зазначив, що головним завданням є виведення російських військ з ядерних об’єктів та забезпечення безпеки в цих місцях, оскільки ситуація є дуже крихкою. Ян Ванн Путт зауважив, що Чорнобильська зона є дуже вразливою внаслідок катастрофи 1986 року. І однією з найгостріших проблем є мінна небезпека.
Під час круглого столу Вікторія Войцицька нагадала про плани Росії захопити атомні станції для шантажу, як частину їхньої агресивної політики. Вона підкреслила, що ці загрози не обмежуються лише територією станцій, але виходять за їх межі. Тому необхідно приділяти увагу різним вразливим точкам, які можуть стати ціллю для Росії.
Також було обговорено безпеку відпрацьованого ядерного палива та управління ним. Важливо враховувати цей аспект при створенні плану дій з ядерної безпеки. Екодія та Артем Колесник також висловили занепокоєння щодо цього питання. Інші учасники засідання також згадали про шкоду, завдану Чорнобильській зоні: руйнування лабораторій та мереж моніторингу, викрадення джерел випромінювання та інфраструктури.
Представиники ДІЯР піднімали питання залежності України від російських технологій збагачення урану, а також роль МАГАТЕ у ситуації з ядерним тероризмом. Олена Сирота зазначила, що питання захисту ядерних об’єктів від зброїних конфліктів вже порушувалось і що МАГАТЕ може розробити настанови з цього питання. Однак, для внесення змін до статуту МАГАТЕ потрібний консенсус, тому такий процес є тривалим. Нещодавні односторонні рішення ЄС та США відносно фінансування проєктів МАГАТЕ, які приносять користь Росії чи Білорусі, можуть бути практичними результатами, які сприяють захисту ядерних об’єктів від атак.
Також піднімалося питання радіаційного моніторингу. Україні потрібна державна система моніторингу, яка б координувала роботу між об’єктовною системою моніторингу та загальнодержавною.Проте, Україна також має проблеми з системами аварійного та фонового моніторингу забруднень, оскільки немає належного обладнання, системи управління та фахівців.
Представник Черкаської ОВА поділився досвідом створення інтерактивної карти, що показує розташування постів моніторингу радіаційного фону, яка може оновлюватись двічі на день і опрацьовувати дані кожні 5 хвилин. Якщо буде застосована зброя масового ураження, ці пости можуть показати перевищення радіаційного фону, що допоможе прийняти ефективні рішення щодо евакуації мирного населення.
Павло Ткаченко, головний розробник SaveEcoBot, відзначив, що після Чорнобильської катастрофи досвід створення мапи радіаційного фону в Україні показав, що громадськість може створити швидко реалізовний інструмент, який допоможе відповісти на питання про стан радіаційного фону в країні. Однак, в Україні потрібна державна система моніторингу.
По факту зустрічі учасники дійшли до резолюції, яка передбачає такі кроки:
- посилення міжнародної ізоляції та міжнародного тиску на російську федерацію у міжнародних структурах, а саме: призупинення привілеїв та прав членства росії в МАГАТЕ, позбавлення можливості для її громадян займати управлінські посади в організації, а також заборона проведення будь-яких заходів на території російської федерації за участю Агентства;
- запровадження обмежувальних заходів: санкцій проти російського сектору атомної енергетики, а також їх підрядників в рамках реалізації чинних та нових проєктів; запровадження ембарго щодо російського ядерного палива; припинення реалізації науково-дослідних проєктів та програм за участі росії, а також трансферу російських технологій до інших країн;
- притягнення до відповідальності росії за злочини вчинені стосовно ядерних об’єктів, а також персоналу на ядерних об’єктах;
- повернення контролю над всіма ядерними об’єктами та матеріалами в міжнародно визнаних кордонах України. Деокупація та створення безпечної зони навколо ЗАЕС;
- посилення співпраці державних структур з громадськими організаціями у напрямку інформування населення, урядів інших країн та міжнародних спільнот щодо дій російської армії на окупованих ядерних об’єктах та їх наслідків для світу;
- визначення відповідального органу державного управління щодо координації процесу моніторингу між наявними різними системами моніторингу;
- напрацювання нових підходів щодо роботи з регламентами в системі загальнодержавного моніторингу;
- поєднання систем фонового моніторингу та аварійної системи моніторингу, розробка онлайн-системи моніторингу та створення дієвого та чіткого механізму моніторингу та координації у разі аварійних ситуацій (перегляд технічного оснащення лабораторій, збільшення кваліфікованих кадрів, збільшення фінансування напрямку);
- поширення кращих прикладів співпраці державних органів влади та громадськості у напрямку створення архітектурних рішень для автоматизації збору даних та їх видачі.
А з повним текстом резолюції круглого столу можна ознайомитися за посиланням на нашому сайті.