Резолюція круглого столу

“Ядерна безпека України – безпека Світу. План дій для України”

21 лютого 2023 року                                                                 м.Київ, вул. Василя Липківського, 35,              

                                                                                  Інформаційно – просвітницький Орхуський центр

              УЧАСНИКИ:

1. Олена Сирота, начальник відділу Департаменту міжнародної безпеки Міністерства закордонних справ України;
2. Оксана Поплавська, головний спеціаліст Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості Міністерства енергетики України;
3. Тетяна Кутузова, начальник відділу аварійної готовності та радіаційного захисту – державний інспектор Департаменту з питань безпеки ядерних установок Держатомрегулювання України;
4. Анастасія Малашова, головний спеціаліст відділу формування державної політики моніторингу довкілля Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України;
5. Наталія Снурнікова, головний спеціаліст відділу формування державної політики моніторингу довкілля Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України;
6. Леонід Табачний, начальник Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій Українського гідрометеорологічного центру;
7. Олег Войцехович, завідувач відділу радіаційного моніторингу природного середовища Українського гідрометеорологічного центру;
8. Руслан Деркач, головний спеціаліст Департаменту цивільного захисту Черкаської обласної військової адміністрації; 
9. Шон Берні, експерт із ядерної енергетики та енергетичної політики Greenpeace;
10. Ян Ван де Путте, експерт із ядерної енергетики та енергетичної політики Greenpeace;
11. Ірина Черниш, голова ГО SaveDnipro;
12. Павло Ткаченко, головний розробник SaveEcoBot;
13. Вікторія Войцицька, ГО Міжнародний центр Перемоги України;
14. Артем Колесник, фахівець напрямку енергетики ГО Екодія;

Учасники круглого столу обговорили наступні основні питання:

1. Міжнародна ядерна безпека. Шляхи забезпечення інтересів України у питаннях ядерної безпеки під час війни;
2. Контроль радіаційної безпеки через моніторинг радіаційного фону у воєнний час. Публічні джерела даних.

За результатами проведення міжвідомчого круглого столу досягнуті домовленості щодо проведення заходів руху задля реалізації наступних цілей:

1. Шляхи забезпечення інтересів України у питаннях ядерної безпеки під час війни:

• посилення міжнародної ізоляції та міжнародного тиску на російську федерацію у міжнародних структурах, а саме: призупинення привілеїв та прав членства росії в МАГАТЕ, позбавлення можливості для її громадян займати управлінські посади в організації, а також заборона проведення будь-яких заходів на території російської федерації за участю агенції; 
• запровадження обмежувальних заходів: санкцій проти російського сектору атомної енергетики, а також їх підрядників в рамках реалізації діючих та нових проєктів;
• запровадження ембарго щодо російського ядерного палива; припинення реалізації науково-дослідницьких проєктів та програм за участі росії, а також трансферу російських технологій до інших країн;
• ширше залучення міжнародної спільноти в процес інформування урядів інших країн щодо недопущення співпраці з російськими технологіями та компаніями сектору російської атомної енергетики;
• підготовка положень щодо фізичної безпеки ядерних установок, включаючи елементи відповідальності за протиправні дії країни агресора; 
• притягнення до відповідальності росії за злочини вчинені стосовно ядерних об’єктів, а також персоналу на ядерних об’єктах; 
• підготовка та скликання спеціальної конференції МАГАТЕ для розгляду невиконання росією попередніх резолюцій МАГАТЕ;
• повернення контролю над всіма ядерними об’єктами та матеріалами в міжнародно визнаних кордонах України. Деокупація та сворення безпечної зони навколо ЗАЕС; 
• координація у внутрішньоукраїнських питаннях роботи щодо відпрацьованого ядерного палива та інших відходів;  
• посилення співпраці державних структур з громадськими організаціями у напрямку інформування населення, урядів інших країн та міжнародних спільнот щодо дій російської армії на окупованих ядерних об’єктах та їх наслідків для світу.

2. Контроль радіаційної безпеки, через моніторинг радіаційного фону у воєнний час:

• визначення відповідального органу державного управління щодо координації процесу моніторингу між наявними різними державними системами моніторингу; 
• напрацювання нових підходів щодо роботи з регламентами в системі загальнодержавного моніторингу;
• поєднання систем фонового моніторингу та аварійної системи моніторингу, розробка онлайн-системи моніторингу та створення дієвого та чіткого механізму моніторингу та координації у разі аварійних ситуацій (перегляд технічного оснащення лабораторій, збільшення кваліфікованих кадрів, збільшення фінансування напрямку); 
• проведення експертних слухань із залученням представників влади та громадськості щодо стану виконання Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища та підготовка змін до неї;
• проведення роботи з населенням — просвітницька робота з громадянами  щодо можливостей систем моніторингу, аварійних ситуацій, їх наслідків і системи реагування; 
• поширення кращих прикладів співпраці державних органів влади та громадськості у напрямку створення архітектурних рішень для автоматизації збору даних та їх видачі.