14 грудня в Україні — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 36 років тому 600 тисяч мужніх та самовідданих людей прийняли виклик — захистити Україну та світ від впливу наймасштабнішої у світовій історії радіаційної аварії. Наш обов’язок не просто пам’ятати про учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, а й докласти всіх зусиль, аби в Україні не повторилось такої катастрофи.
За даними ГО “Союз Чорнобиль України”, з 600 000 ліквідаторів 10% померли, а 165 000 отримали інвалідність. Серед ліквідаторів аварії широко розповсюджені онкологічні хвороби, найчастіше — рак щитоподібної залози, лейкемія, рак молочної залози. Наслідки аварії проявляються й досі: вплив радіації на організм підступний, й може проявлятись через десятиріччя після опромінення.
У 2022 році через російську війну, Чорнобильська АЕС знову опинилась на перших шпальтах світових видань. В перший же день повномасштабного вторгнення російські війська зайшли у зону відчуження та окупували ЧАЕС. Попри те, що після аварії пройшов тривалий час та деякі радіоактивні ізотопи вже розпалися, у сховищах станції зберігаються тисячі надзвичайно небезпечних відпрацьованих паливних збірок. Якби під час окупації, що тривала понад три місяці, окупантами були пошкоджені сховища відпрацьованого палива та ізоляційні споруди, витік радіації міг бути у три рази масштабнішим, ніж 36 років тому.
Ніч з 24 на 25 лютого дуже налякала, коли SaveEcoBot фіксував стрибки радіації у 30 разів безпосередньо на станції. Дані були значно підвищеними, і не типовими навіть для АЕС, що пережила аварію. Детально про ймовірні причини такого сплеску ми писали у матеріалі про те, як агресія рф вплинула на радіаційний фон в Україні. Проте жодного підвищення не сталось би, якби не росіяни.
Окупація Чорнобильської АЕС та зони відчуження запам’яталась не тільки сплесками у значеннях радіаційного фону, а й окопуванням росіян у Рудому лісі, що порушило цілісність радіоактивних ґрунтів та навмисними підпалами зараженого деревостою. Це спричинило вивільнення в атмосферу радіоактивних речовин. Водночас цілий світ, зокрема політики та уповноважені організації, попри розуміння всієї небезпеки окупації будь-якої атомної станції, залишались просто занепокоєними та стурбованими.
Відчуваючи безкарність та впевненість у своїй перемозі, російські війська 4 березня захопили Запорізьку АЕС. Нині вона окупована вже 9 повних місяців, за цей час мужні українські працівники станції неодноразово рятували світ від чергової аварії. Зараз 4 з 6 енергоблоків ЗАЕС знаходяться в стані холодного зупину, а ще 2 – у стані гарячого зупину, щоб забезпечувати потреби самої станції та опалювати місто-супутник Енергодар. ЗАЕС не постачає електроенергію в українську об’єднану енергомережу.
Запорізьку атомну електростанцію продовжують обстрілювати, вона втратила зв’язок з енергосистемою України та функціонує у режимі живлення від дизель-генераторів. Окупанти перетворили ЗАЕС на склад зброї, вони катують працівників станції та усіляко порушують 7 стовпів радіаційної безпеки. А стурбований світ, навіть знаючи, що аварія на ЗАЕС перевищить аварію на Чорнобильській АЕС, – дозволяє це росії.
То чому ж світ знову за крок від радіаційної аварії в Україні? Невже людство: політики, атомники, громадські діячі та впливові організації – так нічого й не зрозуміли, не зробили ніяких висновків про небезпеку втрати контролю над атомною станцією?
На жаль, останні 9 місяців показали неготовність світу протистояти ядерному тероризму.
Ще 28 лютого Енергоатом звернувся до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) з відкритим листом та запропонував ініціювати створення 30-км безпечних зон навколо ядерних об’єктів в Україні. Й попри чисельні розмови щодо цього та резолюцію МАГАТЕ, із закликом до росії припинити всі дії на українських ядерних об’єктах та залишити їхню територію, рф продовжує окупувати Запорізьку АЕС та шантажувати світ радіаційною катастрофою.
Цивілізований світ, побудувавши сотні атомних енергоблоків, не зміг чи не схотів розрахувати ризики, що пов’язані із залученням АЕС у повномасштабну війну. Світ наївно вірив, що великих війн більше не буде, що це пережитий рудимент минулого. Й тепер світ не може знайти сил, аби впоратись із загрозами такого масштабу – ні домовитись про демілітаризовану зону навколо АЕС, ні запровадити безпольотну зону над ними, ні навіть позбавити росіян впливу у сфері атомної енергетики. А у МАГАТЕ посаду заступника генерального директора та керівника департаменту ядерної енергії досі обіймає громадянин росії Михайло Чудаков, а саме Агентство має суттєву фінансову залежність від рф.
Світ продовжує турбуватись через російський ядерний тероризм, але реальних зрушень поки що немає. Наша надія – на нас самих. Ми маємо подбати про свою безпеку самостійно, тож щоб зарадити відсутності або недостатньому моніторингу від держави, ми у SaveDnipro знайшли рішення і запровадили альтернативний моніторинг радіаційного фону навколо ЗАЕС. Такий амбітний задум вдалось здійснити за допомогою проєктів наших міжнародних партнерів uRADMonitor та Safecast. Було встановлено онлайн станції моніторингу радіаційного фону у різних напрямках вітру від ЗАЕС та на різних відстанях у таких населених пунктах як Нікополь, Миколаїв, Запоріжжя та Дніпро. Дані з цих пристроїв можна спостерігати на нашій мапі радіаційного фону у режимі реального часу. А про йодну профілактику у разі аварії можна прочитати у нашому матеріалі.
Щоб припинити російський ядерний тероризм, SaveDnipro та інші громадські організації звернулися з колективним відкритим листом до представників керівних і виконавчих органів МАГАТЕ. Громадськість вимагає виключити росію зі складу Ради керуючих МАГАТЕ, призупинити права рф як члена МАГАТЕ, відсторонити громадян рф від виконання обов’язків у виконавчому органі МАГАТЕ та призупинити все поточне технічне співробітництво та науково-технологічні обміни між Агентством та Державною корпорацією з атомної енергії «Росатом» та АТ «Росенергоатом».