Як стало відомо із розслідування Центру протидії корупції та “Схем”, нещодавно на Бурштинській ТЕС, яка входить до “ДТЕК Західенерго”, трапилася аварія: територію до 10 гектарів станції та поза нею залило рідиною темного кольору. Українські та іноземні експерти стверджують, що відбувся прорив золошлакопроводу з токсичними золошлаками, які є відходами від спалювання вугілля. Компанія приховала аварію, а воду з токсичного прориву злила у Бурштинське водосховище. Державну екологічну інспекцію України знову не допустили з перевіркою на територію ТЕС олігарха. За це “ДТЕК Західенерго” заплатить штраф в розмірі 765 грн.
Подібні аварії далеко не виняток на великих промислових об’єктах України. Виняток – це можливість держави зафіксувати таку аварію, розрахувати завдані збитки та змусити власника небезпечного підприємства понести відповідальність. Промислові об’єкти в України – це фактично закриті від стороннього ока режимні об’єкти, на яких їхні власники дотримуються правил безпеки суто на папірцях. Часто це своєрідні анклави, до яких держава позбавлена доступу й не може фіксувати порушення правил безпеки чи природоохоронного законодавства, впливати на процес їхнього усунення. Компаніям-забруднювачам вигідніше сплатити 765 грн штрафу за недопуск екоінспекції і приховати аварії, які завдають непоправну шкоду людині та довкіллю.
Водночас в Україні 13,5 тис. підприємств – з високим ступенем екологічного ризику, 8,8 тис. – середнім, 4,2 – незначним.
Лише 5-10% з виявленої та нарахованої держекоінспекцією шкоди для довкілля стягується з порушників природоохоронного законодавства.
Україна – на 4 місці в Європі та на 5 місці в світі за кількістю смертей внаслідок забрудненого повітря на 100 тис. осіб.
На сьогодні дієздатність державної екологічної інспекції знівельована. Ситуація, коли підприємство, яке є одним із найбільших забруднювачів в Україні та Європі, та на якому відбулася аварія, не допускає на свою територію уповноважених представників Державної екологічної інспекції, є неприпустимою у жодній цивілізованій країні. Натомість це звична ситуація в Україні.
Вирішити критичну проблему з відсутністю реальної відповідальності за порушення екологічних вимог покликаний законопроєкт “Про державний екологічний контроль” №3091, а ширша реформа, передбачена проєктом №6004-2, має суттєво зменшити промислове забруднення. Але парламент зволікає з їх прийняттям.
Що змінить законопроєкт № 3091:
- Реформа передбачає створення нового спеціалізованого органу екологічного контролю, а Державна екологічна інспекція, яка є одним з найкорумпованіших органів виконавчої влади, має бути ліквідована
- Штраф за недопуск інспекторів на перевірку замість смішних 765 грн. сягатиме майже 2 мільйонів гривень, штрафи за порушення екологічного законодавства суттєво підвищуються
- Всі дії інспекторів фіксуватимуться на нагрудні камери, що суттєво зменшить корупційні ризики
- Документація всіх перевірок перейде в електронний формат на окремий портал
- Екоінспекція зможе оперативно реагувати на виклики громадян
Ми, члени коаліції інститутів громадянського суспільства (Всесвітній альянс екологічного права, Мережа захисту національних інтересів АНТС, Центр протидії корупції, SaveDnipro та МБО «Екологія-Право-Людина»), закликаємо парламентарів та в першу чергу профільний комітет невідкладно розпочати реформу у сфері державного екологічного контролю та прийняти у другому читанні законопроєкт 3091, а також повернутися до розгляду ширшої промислової реформи, передбаченої законопроєктом 6004-2.