ВСТУП
Повномасштабна війна на території України, яку розпочала російська федерація, активні воєнні дії, бомбардування та горіння об’єктів промисловості, енергетики, нафтобаз та лісів спричиняють утворення великих обсягів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно даних системи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів «Екозагроза», найбільшої шкоди внаслідок воєнних дій завдається саме атмосферному повітрю. Так, станом на 4 листопада 2022 року орієнтовні розрахунки збитків внаслідок забруднення повітря, нараховані Державною екологічною інспекцією відповідно до затвердженої методики, склали 927 млрд. грн. що складає 67,51% від загальної шкоди довкіллю, яка становить 1 373 млрд. гривень. Загальна шкода атмосферному повітрю від горіння нафтопродуктів – 49 360 млн грн, від лісових пожеж – 8 720 414 млн грн, від загоряння інших об’єктів – 6 981 млн грн.
Однак внаслідок воєнних дій Україна втратила частину промислового та енергетичного комплексу, активність бізнесу стала набагато меншою, паливна криза знизила інтенсивність використання автотранспорту, а віддалена робота ВПО позбавила необхідності пересувань. Варто зауважити, що за оцінками ООН у справах біженців, за півроку повномасштабної війни Україну залишили понад 11 мільйонів людей, що знизило вплив на забруднення повітря через зазначені фактори. Війна оголила та актуалізувала безліч нагальних для України проблем, які потребують ґрунтовних досліджень для прийняття якісних вертикальних та горизонтальних управлінських рішень.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Об’єктивний обрахунок шкоди від викидів в атмосферне повітря внаслідок воєнних дій здійснювати складно, оскільки забруднюючі речовини є леткими, а швидкість їх переміщення та розсіювання залежить від різних факторів, зокрема таких як атмосферний тиск, вологість повітря, швидкість вітру та ландшафт місцевості.
Офіційні розрахунки маси неорганізованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану фахівцями Держекоінспекції здійснюються відповідно до Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди. Переважно – у разі наявності інформації про масу згорілої речовини, розрахунок маси неорганізованих викидів кожної забруднюючої речовини або суміші таких речовин в атмосферне повітря від джерела викиду. Тоді як розміри шкоди обчислюються на основі, зокрема, але не виключно, матеріалів, що підтверджують факт забруднення атмосферного повітря.
Очевидно, що для загального аналізу впливу повномасштабної війни на якість повітря в Україні необхідно використовувати дані фонового моніторингу, оскільки інформація тільки про викиди забруднюючих речовин внаслідок воєнних дій не відображає повну картину зміни якості повітря під час війни.
Від початку повномасштабної війни доступ до великого масиву екологічних даних став вкрай ускладнений або взагалі закритий. Органи влади закривають доступ до екологічної інформації посилаючись на безпекове питання або відсутність фінансування. Оскільки проаналізувати дані Українського Гідрометцентру наразі неможливо, зважаючи на відсутність даних у відкритому форматі та загалом доступу до офіційного сайту центру, ми в SaveDnipro пілотно дослідили якість повітря від початку повномасштабного вторгнення в трьох великих містах України – Києві, Львові та Дніпрі за показником дрібнодисперсного пилу фракцією 2.5 мікрона, завдяки даним фонового моніторингу, які агрегує SaveEcoBot. Також для порівняння були використані дані за перше півріччя 2021 року. Дані, які використувалися в дослідженні, зібрані з власних датчиків SaveDnipro – SaveEcoSensor, КП «ЦЕМ» ДОР, Департамент екології та природних ресурсів Київської ОДА, ЛУН Місто.
Попри війну сезонні тенденції мало змінилися: протягом порівнюваного періоду бачимо високі показники забруднення повітря фракціями РМ2.5 навесні і різке падіння в травні. Проте маємо й відмінність: якщо у 2021 році найвищі значення РМ2.5 часом перевищували гранично допустимі, то у воєнний час вони не перетинають цю межу в жодному, з досліджуваних міст. Див. малюнки 1, 2 та 3.
Мал. 1. Якість повітря в м. Київ з 01. 21 до 07.22 рр. за показником РМ 2.5
Мал. 2. Якість повітря в м. Львів з 01. 21 до 07. 22 рр. за показником РМ 2.5
Мал. 3. Якість повітря в м. Дніпро з 01. 21 до 07. 22 рр. за показником РМ 2.5
Такий аналіз дозволяє припустити, що активна економічна, промислова діяльність і транспортний ажіотаж — найбільші джерела забрудненням повітря дрібнодисперсним пилом фракції РМ2.5 у великих містах. Принаймні на таку думку наштовхують дані про якість повітря в перші місяці повномасштабного вторгнення, коли, наприклад, Київ практично спорожнів. Можна сказати, що в досліджуваних містах за показником РМ2.5 повітря стало за цей час кращим. Водночас ми не можемо поширити такий висновок на всю країну, оскільки зросло забруднення з інших джерел, наприклад від пожеж на нафтобазах, спричинених ворожими обстрілами чи лісовими пожежами.
Тільки за перші дні повномасштабної війни щонайменше 36 разів російські війська влучили в об’єкти нафтової інфраструктури, див мал.4.
Мал. 4. Інфографіка влучань російськими військами в об’єкти нафтової інфраструктури України за перші 100 днів повномасштабної війни.
Територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції протягом 8 місяців повномасштабного вторгнення зафіксували, що 680 618 тон нафтопродуктів згоріло під час обстрілів.
Для того, аби злочини російської федерації були розслідувані, а зібрані докази якомога повними, дані існуючих систем моніторингу якості повітря мають бути агрегованими, а доступ – вільним. Так наприклад, слідчі Спеціалізованої екологічної Офісу Генерального прокурора України під час розслідування не мають повного переліку власників станцій моніторингу, аби оперативно отримати дані, що можуть підтверджувати шкоду довкіллю.
Державний моніторинг якості повітря в України регулюється Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Постановою КМУ №391 від 30 березня 1998 р. «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля», Постановою КМУ №827 від 14 серпня 2019 «Про деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря». Також очікує на розгляд парламенту Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля».
Однак до сьогодні в Україні відсутній єдиний інструмент вільного доступу до всіх даних державного моніторингу, а всі суб’єкти державного моніторингу збирають, обробляють та використовують дані самостійно, переважно без публікації первинних даних. Органи місцевої влади, які створили органи управління якістю повітря, та готують програми моніторингу зон та агломерацій для затвердження Міндовкілля, також не агрегують дані в єдиній системі для зручності роботи з запитами щодо відповідних даних. Такою системою, наприклад, міг би стати державний сервіс Екогзагроза, який сьогодні отримує дані моніторингу якості повітря через АРІ, агреговані SaveEcoBot та іншими недержавними системами.
Тож ми в SaveDnipro картографуємо розміщення станцій моніторингу для подальшого використання всіма зацікавленими особами. Відповідна мапа буде наповнюватися інформацією про місцерозташування станцій моніторингу суб’єктів державного моніторингу, суб’єктів господарювання, приватних систем тощо. На сьогодні ми зібрали інформацію про місцерозташування 218 постів державної системи моніторингу якості повітря в наступних зонах та агломераціях, з них: Волинська Зона –17, Київська Зона – 28, Кіровоградська Зона – 5, Луганська Зона – 8, Полтавська Зона – 5, Рівненська Зона – 3, Тернопільська Зона – 2, Чернівецька Зона – 3, Агломерація Вінниця – 2, Агломерація Дніпро – 18, Агломерація Житомир – 8, Агломерація Запоріжжя – 5, Агломерація Івано-Франківськ – 21, Агломерація Київ – 18, Агломерація Кривий Ріг – 38, Агломерація Львів – 15. Агломерація Маріуполь – 6, Агломерація Полтава – 4, Агломерація Суми – 4, Агломерація Хмельницький – 2, Агломерація Черкаси – 4, Агломерація Чернігів – 2. Див. малюнок 5.
Мал. 5. Картографування постів моніторингу якості повітря суб’єктів державного моніторингу
ВИСНОВКИ
Вплив воєнний дій на атмосферне повітря серед складових довкілля, шкоду яким фіксують державні органи контролю, є найбільшим і складає близько 77%.
Для системного аналізу впливу факторів війни на стан атмосферного повітря важливо враховувати як негативні фактори – влучання ракет в нафтову інфраструктуру, пожежі на промислових та енергетичний об’єктах, пожежі в лісах тощо, так і позитивні для атмосферного повітря, але критичними для країни – зниження техногенного навантаження через системну промислову кризу, падіння ділової активності та зменшення використання автотранспорту через збільшення вартості пального та зменшення кількості населення в Україні через вимушену міграцію – понад 11 мільйонів людей, які знизили свій вплив на забруднення повітря через зазначені фактори. Такий системний аналіз дасть підґрунтя для прийняття якісних законодавчих та управлінських рішень щодо провадження реформ та вжиття заходів впливу на проблему забруднення повітря в Україні.
Разом із цим стало очевидно, що Україна неспроможна системно досліджувати відповідну проблему, оскільки і досі немає єдиної системи державного моніторингу якості повітря. Окремі суб’єкти державного моніторингу збирають та використовують дані самостійно або навіть обмежують до них доступ, що порушує вимоги ст. 50 Конституції України та Орхуської Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Разом із цим слідчі органи не мають змогу оперативно використовувати дані, які збирають власники даних, як то суб’єкти державного моніторингу чи суб’єкти господарювання. Це ускладнює та подовжує процес збору доказів для формування обвинувальної бази для подальших відшкодувань країною агресором. Створення єдиної системи, яка надасть змогу оперативно моніторити та аналізувати якість повітря в Україні під час війни є в тому числі задачею цивільної безпеки, зважаючи на ризики та загрози, які постають перед країною від наслідків воєнних дій чи використанням ворогом хімічної зброї.
Поетапна зупинка великого промислового комплексу переважно в східній та південній частинах України, знизила викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря організованими джерелами викидів, що демонструють ситуативні дослідження якості повітря в містах, наприклад у місті Дніпрі. Це актуалізує і без того нагальну потребу проведення реформи управління промисловим сектором, орієнтуючись на європейські НДТМ та вимоги Директиви 2010/75/ЄС. Це питання стає ще більш гострим, зважаючи на перспективи фінансування програм відбудови України міжнародними партнерами, що стане неможливим без прийняття Україною відповідного законодавства.
Орієнтуючись на вже існуючі дані аналізу якості повітря в мегаполісах України, також можна підтвердити факт потреби у зміні підходів до системи логістики, транспортних перевезень та муніципального транспорту у містах, забезпечуючи розвиток екологічного транспорту та відповідної інфраструктури для його використання.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Аналіз ситуації та результати досліджень щодо впливу воєнних дій на якість повітря в Україні ставлять перед органами влади всіх рівнів, громадськістю та суб’єктами господарювання логічні питання: яким чином нам зібрати якомога більше доказів для відшкодування ворогом завданої шкоди, справедливих репарацій, як збирати та використовувати дані моніторингу повітря та як покращити якість повітря в містах у майбутньому, після закінчення воєнних дій?
Відповіді лежать переважно в площині прийняття відповідних законодавчих та управлінських рішень.
- Забезпечити імплементацію та виконання Директиви Європейського парламенту і Ради 2010/75/ЄС від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегрований підхід до запобігання забрудненню та його контролю).
- Впорядкувати законодавство щодо моніторингу довкілля через прийняття якісної редакції Проєкту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля».
- Профінансувати створення державної системи моніторингу якості повітря у складі моніторинга довкілля, як обов’язковий компонент фіксації шкоди та першочерговий фактор цивільної безпеки.
- Агрегувати дані всіх суб’єктів державного моніторингу та створити єдиний інструмент вільного доступу до всіх даних для моніторингу, контролю, аналізу та прийняття рішень, в тому числі управлінських.
- Налагодити обмін даними про моніторинг якості повітря між центральними органами виконавчої влади в сфері захисту довкілля, контролю та слідства.
- Створити умови для розвитку екологічного муніципального транспорту, зменшення кількості приватного транспорту в населених пунктах та створення умов для використання індивідуального екологічного транспорту (електромопеди, самокати, велосипеди тощо).
БІБЛІОГРАФІЯ
Сайт Державної екологічної інспекції: www.dei.gov.ua/posts/2408
Сайт ЕкоЗагроза: https://ecozagroza.gov.ua
Сайт Верховної Ради України: https://itd.rada.gov.ua
Сайт SaveEcoBot: www.saveecobot.com
Сайт SaveDnipro: www.savednipro.org