6 червня 2023 року о 2:50 росіяни підірвали дамбу Каховської гідроелектро станції. Так розпочалась найбільша техногенна катастрофа у 21 сторіччі, наслідки якої ще доведеться з’ясувати. Нині, за два тижні після російського теракту, вже можна говорити про перші наслідки спуску води з Каховського водосховища та окреслювати виклики, з якими боротиметься Україна найближчими місяцями та роками.
Підрив дамби Каховської ГЕС призвів до відпрацювання Каховського водосховища, яке вміщало понад 18 кілометрів кубічних дніпровської води. Величезний обсяг води почав неконтрольовано спускатися у Чорне море, затоплюючи десятки населених пунктів, промислових підприємств та екосистем, включно з цінними природоохоронними територіями. У найбільш критичні моменти у Херсонській області рівень води на затоплених територіях досягав 5 метрів, а площа затоплення – майже 140 кілометрів квадратних. У зоні затоплення також опинились населені пункти Миколаївської області.
Першим наслідком стало хімічне забруднення води. Вже 6 червня з Каховської ГЕС у воді потрапило мінімум 150 тонн мастила, із ризиком витоку ще понад 300 тонн. Зона підтоплення складає десятки кілометрів квадратних, й під водою опинилися не тільки житлові приміщення, а й підприємства різного спрямування, нафтопереробні заводи, теплоелектростанції, засіяні поля, різноманітні склади, кладовища, скотомогильники тощо. За підрахунками Greenpeace Ukraine, затоплено також 11 автозаправних станцій зі тисячами літрів пального. А за даними Міндовкілля, вода розмила майже 4 тисячі тонн твердих побутових відходів з полігонів та стихійних сміттєзвалищ.
Перерозподіл води з Каховського водосховища призвів до стрімкого зниження біорізноманіття постраждалого регіону. Через стрімке зниження об’єму води відбувся масовий мор риби, за приблизними підрахунками, втрачено 95 тисяч тонн живих біоресурсів, а сума загальних збитків складає 7 612 920,00 грн. А у міру затоплення територій загинули ще тисячі особин наземних тварин, що належать до сотень різних видів: від польових гризунів, до оленів.
Катастрофічного впливу також зазнають природоохоронні території. Через відпрацювання Каховського водосховища у зоні безпосереднього впливу опинилися НПП «Нижньодніпровський», «Великий Луг» та «Кам’янська Січ». А у зоні потенційного впливу опинилися НПП «Олешківські піски» та «Білобережжя Святослава». Через зміну середовища проживання зміняться цінні для природи України екосистеми, що призведе до значної втрати біорізноманіття на цих територіях. Загалом постраждало 76 тисяч гектарів заповідних земель. За попередньою оцінкою Міндовкілля, загальна кількість уражених видів фауни – 1140, з них підлягають охороні – 117. Окрім того, зазнають впливу низка територій, що входять до Смарагдової мережі та водно-болотні угіддя міжнародного значення. Через інтенсивність та масштаби катастрофи, нині важко сказати чи буде у цих територій потенціал до їхнього відновлення.
Значного впливу також зазнають наземні та водні екосистеми, що не мають спеціального природоохоронного статусу. Затоплено понад 50 тисяч гектарів українських лісів і, ймовірно, щонайменше половина з них загине – це матиме значний вплив на мікроклімат у майбутньому. За підрахунками Міндовкілля, для відтворення всіх загиблих лісів необхідно близько 300 мільйонів сіянців. А Чорне море, через потрапляння у нього величезного об’єму прісної води, вже у деяких ділянках має знижену у 3 рази солоність, що також призведе до загибелі морських водних організмів.
Тут варто зазначити, що всі перелічені наслідки російського теракту на Каховській ГЕС будуть підсилені “вимушеним” розмінуванням територій, оскільки російські мінні загородження, як і склади з боєприпасами, опинилися під водою та були змиті вниз за течією. Це посилить хімічне забруднення води, та призведе до загибелі живих організмів внаслідок вибухів.
Після того, як Каховське водосховище буде відпрацьоване, й весь масив води зійде у Чорне море, з’являться нові проблеми: на оголеному дні Каховського водосховища почнеться опустелювання, а на затоплених ділянках доведеться боротися з хімічним забрудненням та наслідками повені. Наскільки масштабними будуть ці проблеми – ще невідомо. Та й прогнозувати – важко, адже у новітній історії не ставалось подібних катастроф, щоб можна було екстраполювати наявний досвід до цієї ситуації.
Утворення опустелених ділянок призведе також до пилового забруднення території. Дно водосховища зазвичай устелене мулом – тонкодисперсним осадом, що у сухому вигляді легко переноситься з вітром. Це серйозна загроза для здоров’я людини ще й тому, що за роки існування Каховського водосховища накопичилися різні хімічні речовини та важкі метали з прилеглих до водойми підприємств. Їх вдихання може призвести до погіршення загального почуття та загострення хронічних дихальних та серцево-судинних хвороб. Перевірити якість атмосферного повітря за кількістю дрібнодисперсного пилу РМ2,5 завжди можна на нашій мапі.
Катастрофа, спричинена підривом росіянами Каховської ГЕС, призведе до зміни локального клімату у найближчому майбутньому. Через підтоплення майже 55 тис. га лісу на Херсонщині, відбудеться зменшення поглинання парникових газів лісами. А зменшення площі водного дзеркала та порушення гідрологічного стану водно-болотних угідь призведе до збільшення викидів парникових газів. Клімат регіону стане більш сухим, а середні температури збільшаться, що зробить Південь України ще більш уразливим до змін клімату.
Ця рукотворна катастрофа також з часом вплине на сусідні з ураженими зонами екосистеми: чорноморські організми, чутливі до зміни солоності, почнуть гинути; можуть змінитися шляхи міграції перелітних птахів, а деякі уразливі види взагалі можуть загинути. Нині важко сказати з чим наукова спільнота та природоохоронці зможуть впоратися, а які зміни – незворотні.
Значним є вплив на продовольчу, гуманітарну та енергетичну безпеку України та світу. Сільськогосподарські угіддя Півдня були житницею, на якій вирощували сотні тисяч тонн зерна на експорт. Чи придатні вони будуть для землеробства вже наступного року? Невідомо. Окрім того, Каховське водосховище забезпечувало водою міста та громади Херсонської, Донецької та Запорізької областей. Й вже виникла проблема з водопостачанням для господарських потреб у цих областях.
На фоні всього переліченого, апогеєм постає ядерна загроза, оскільки саме від Каховського водосховища надходила вода у ставки-охолоджувачі Запорізької атомної електростанції. Й попри те, що нині за інформацією МАГАТЕ та Енергоатома, рівні води у технічних водоймах ЗАЕС стабільні, ймовірність ядерної аварії зберігається. У цій ситуації повної невизначеності, рекомендуємо слідкувати за рівнем радіаційного фону в Україні, що можна зробити на мапі SaveEcoBot.
Масштаби катастрофи, яку спричинив підрив росіянами дамби Каховської ГЕС – колосальні. Служба безпеки України вже відкрила провадження за статтею 441 ККУ “Екоцид”. Проте, реальних та вичерпних проявів цього екоциду ми ще не знаємо. Води ще сходять, а екосистеми стабілізуються у нових своїх формах. Як тільки ці процеси закінчаться, стане зрозумілий реальний обсяг та перелік проблем. Тож підтримуймо одне одного, і слідкуємо за ситуацією!