27 травня у Києві відбувся круглий стіл “Реформа запобігання та контролю промислового забруднення: запровадження уніфікованих дозволів”, участь у якому взяли представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Верховної Ради України, GIZ, міжнародних партнерів, експертного середовища, бізнесу та громадськості.
Під час заходу учасники обговорили впровадження реформи системи екологічних дозволів: інтегрований та новий етап реформування — уніфікований, який буде покривати підприємства, які не підпадають під отримання ІДД. Також мова велась про цифровізацію процедур, адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС та запуск ІТ-системи інтегрованих довкіллєвих дозволів. Окрему увагу приділили розвитку IT-рішень та практичним викликам створення нової цифрової системи екологічного регулювання.
Голова та співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш наголосила, що під час створення нової системи важливо формувати підґрунтя для інституційної пам’яті та забезпечити активнішу участь цифрових підрозділів держави у розробці екологічних IT-рішень.
“Ми вже бачимо в новій системі перші процедурні питання, які потребують доопрацювання. І зважаючи на амбітні плани, хочемо наголосити, що важливо, аби до розробки на всіх етапах долучалися підрозділи цифровізації, оскільки саме IT-рішення є безпосереднім інтерфейсом роботи з цими дозволами”, — зазначила Ірина Черниш.
Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький підтвердив, що після об’єднання кількох міністерств дійсно виникають організаційні виклики, однак запевнив, що департаменти цифрової трансформації активніше залучатимуть до подальшої роботи над реформою.
“Ми будемо активніше залучати департамент цифрової трансформації до цих процесів. Вони брали участь у дискусіях та висловлювали свою позицію, тому не залишаються осторонь цієї роботи”, — зазначив Олександр Краснолуцький.
Представники GIZ також повідомили, що IT-рішення для нової системи дозволів розробляються із залученням профільних державних структур та супроводжуватимуться кілька років після впровадження систем в експлуатацію.
“Ми є основними замовниками розробки цих IT-рішень та не завершуємо роботу доти, доки системи не працюватимуть максимально відповідно до поставлених цілей”, — зазначив заступник директора проєктів GIZ Андрій Гунько.
Окрему дискусію викликало питання майбутньої моделі видачі інтегрованих дозволів. Ірина Черниш поцікавилася, чи планує міністерство ставати дозвільним органом для цим дозволів, які наразі видають обласні військові адміністрації та Держводагентво та чи не ускладнить це роботу бізнесу.
Начальник Управління охорони навколишнього природного середовища, запобігання та контролю промислового забруднення Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Богдан Семененко пояснив, що на першому етапі дозвільними органами залишатимуться обласні військові адміністрації, однак усі процедури мають працювати в межах єдиної цифрової екосистеми.
“У перспективі ми хотіли б перейти до моделі єдиного довкіллєвого дозволу, коли профільні органи та департаменти виступатимуть компетентними органами в межах спільної системи”, — зазначив Богдан Семененко.
Нагадаємо, реформа запобігання та контролю промислового забруднення є однією з ключових екологічних євроінтеграційних реформ України. Її мета — перейти від розрізнених екологічних дозволів до єдиної цифрової системи екологічного регулювання за стандартами ЄС. Закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення набрав чинності у 2025 році, однак повний перехід до нової системи відбуватиметься поетапно — з урахуванням воєнного стану та перехідного періоду для бізнесу, який орієнтовно триватиме до 2029–2030 років.
Матеріал підготовлено за підтримки Швеції (Sida). Висловлені погляди є відповідальністю авторів і не обов’язково відображають позицію Sida/Швеція.