По всьому світу протягом останнього десятиліття регулярно фіксуються рекордні температурні показники за всю історію спостережень. Кліматичні зміни – це нова реальність, до якої людству слід одночасно і пристосовуватись, і намагатися їх опанувати.
Українські температурні аномалії
В Україні помірно-континентальний клімат, зазвичай немає сильних погодних катаклізмів. Проте протягом кількох років українці не просто суб’єктивно відчувають нехарактерні погодні умови – їх також фіксують і наукові спостереження.
Так, у передостанній день жовтня 2023 року київські метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського зафіксували вже 40-й температурний рекорд із початку року в столиці.
Особливо суттєве відхилення спостерігалося у березні: +2,3°С. А от у квітні середня температура повітря у Києві була на 0,4 °C нижче кліматичної норми.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, середня річна температура в Україні з початку XX століття зросла більш ніж на 2°C, в тому числі на 1,2°C – за останні 30 років.
Якою є ситуація у світі
У 2020 році Всесвітня метеорологічна організація називала останні три роки найтеплішими роками в історії спостереження. Натомість вже у 2023 році організація зафіксувала нові дані, як-от:
- серпень 2023 року став найбільш гарячим серпнем від початку минулого століття і був на 1,5 °C тепліше, ніж середній показник у доіндустріальному періоді 1850-1900 рр.;
- тоді ж спостерігалася й найвища глобальна середньомісячна температура поверхні моря – 20,98°C.
20 вересня 2023 року на відкритті Саміту Кліматичних Амбіцій ООН, під час своєї промови Генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що людство «відчинило браму в пекло», дозволивши посилитися кліматичній кризі. І застеріг, що без радикальних дій на нас чекає «небезпечне та нестабільне» майбутнє глобального потепління на 2,8 °C, порівняно з доіндустріальною епохою.
Щоб запобігти цьому, у 2015 році в Парижі лідери держав домовилися вжити заходів, щоб обмежити підвищення температури позначкою +1,5°C. На жаль, незважаючи на зусилля, викиди парникових газів зростають. 20 найбільших країн світу, які здійснюють близько 78% загальносвітових викидів парникових газів, не змогли здійснити потрібні зміни.
Що спричиняє такі аномалії?
Дані World Weather Attribution свідчать, що зміни клімату відбуваються через значне збільшення концентрації парникових газів. Це також підтверджує Міжурядова група експертів зі зміни клімату – такі процеси лише на третину пов’язані з природними змінами та на дві третини зумовлені діяльністю людини.
Водночас на збільшення парникових газів впливає не лише промислове виробництво, але й побутові шкідливі звички, наприклад, безконтрольне спалювання рослинних залишків. Здавалось би, це зовсім різні масштаби. Проте у питаннях зміни клімату навіть найменший вплив може бути вирішальним.
Особливо такі дії небезпечні в умовах аномально сухої осені. Оскільки не випадає достатня кількість дощів, опале листя й трава не перегнивають і створюють підґрунтя для злочинів проти довкілля. Таким чином, аномально суха осінь створює умови для подальшого розкручування спіралі кліматичних змін. Хоча ключовою ланкою тут знову є людська поведінка.
Шкідлива звичка має наслідки
Осінь 2023 року не стала винятком. Станції моніторингу якості повітря SaveEcoBot традиційно зафіксували погіршення показників через спалювання листя та трави. У зв’язку з чим нагадуємо і попереджаємо, що спалювання рослинних залишків:
- є вкрай небезпечним для здоров’я та життя людей і може сильно впливати на самопочуття;
- знищує рослини та тварин, а значить – шкодить біорозмаїттю;
- передбачає адміністративну відповідальність – сплату штрафу: для громадян – від 3 060 до 6 120 грн, для посадових осіб – від 15 300 до 21 420 грн, підпал на території заповідників – від 6 120 до 12 240 грн;
- під час дії воєнного стану прирівнюється до диверсій, що передбачає кримінальну відповідальність – вогнища можуть бути сигналами ворогу, а також заважати військовим виконувати їхні задачі.
А ще спалювання листя та трави призводить до зниження родючості ґрунту. То чи варте цього всього осіння боротьба з опалим листям? Напевне, що ні.
Найкращою альтернативою спалюванню є компостування рослинних залишків. До того ж облаштувати місце для такого складання можна як на приватній ділянці, так і в муніципальних умовах.
Закликаємо всіх не спалювати листя й траву! Це неприйнятна поведінка, яка тягне за собою адміністративну, кримінальну відповідальність та ще більші зміни клімату!