Забруднення повітря у містах – величезна проблема. За оцінками ВООЗ у світі щорічно понад 4 млн смертей пов’язані з забрудненим вуличним повітрям. Для порівняння, в усіх дорожньо-транспортних інцидентах за рік гине 1,3 млн людей. А якщо ми подивимося на кількість тих, хто захворів через брудне повітря, то рахунок піде на сотні мільйонів людей.
Саме тому вчені досліджують різноманітні фактори, які можуть знизити концентрацію шкідливих речовин в повітрі міст. Не оминули вони увагою і зелені зони.
Науково обґрунтована очевидність
Перше, на що натикаєшся при аналізі наукових джерел – це значна кількість досліджень, які вказують на те, що зелені зони міст сприяють зменшенню концентрацій забруднюючих речовин. Узагальнені дані таких досліджень були представлені в аналітичному огляді Науково-дослідного центру Китайської академії наук.
Висновки вчених спираються на 56 польових досліджень з різних куточків світу. Цифри вражають: міська рослинність сприяє зниженню концентрацій забруднювачів повітря на 16,5-26,7% для твердих часток (PM), на 13,9-36,2% для оксидів азоту (NOx) і на 20,5-47,8% для діоксиду сірки (SO₂).
Але якщо уважно придивитися до цих досліджень, то стає зрозумілим, що вони фіксують банальну істину – в парках повітря чистіше, ніж при дорозі. Експериментальні точки замірів були розташовані у міських парках та на інших зелених територіях, де немає джерел значних викидів, а контрольні точки знаходилися у місцях з низьким покриттям рослинності: біля автомагістралей та у промислових зонах. Тож немає нічого дивного, що поблизу джерел викидів концентрація шкідливих речовин вища, а з відстанню вона знижується.
Отже, ці дослідження не дають розуміння, наскільки суттєво знижують концентрацію забруднень саме рослини. Але водночас підтверджують, що завдяки існуванню зелених зон містянам є де подихати порівняно чистим повітрям.
Трохи складніше, ніж здавалося
Вплив зелених насаджень на якість повітря в містах залежить від того, як ці насадження сплановані – на це звертають увагу шведські вчені, які теж проаналізували багато досліджень на цю тему.
З одного боку, міська зелень може покращувати якість повітря, сприяючи осадженню та поглинанню забруднювачів: наявність рослинності значно збільшує площу поверхні, придатної для видалення забруднюючих речовин із повітря. З іншого боку, рослинність може обмежувати вентиляцію повітря в так званих “вуличних каньйонах”, що може призводити до накопичення локальних забруднень.
Але тут все залежить від планування. Бо рослинність також може діяти як бар’єр, змінюючи напрямок повітряного потоку й посилюючи турбулентність. Зелені бар’єри можуть підсилити перемішування повітря та запобігти надходженню забрудненого повітря в місця, де важливо зберігати високу якість повітря. Фактично, планувальникам зелених насаджень потрібно враховувати закони аеродинаміки, щоб рослинність не заважала, а сприяла розсіюванню локальних забруднень.
Дослідження показують, що вплив на якість повітря залежить від виду рослин, від щільності їх висадки, від наявності одного або кількох ярусів рослинності. Причому рішення, які краще спрацьовують щодо одних видів забруднень, можуть працювати гірше для інших.
Наприклад, густа алея дубів сприяє найбільшому зниженню концентрації PM2.5, тоді як береза та липа мають дуже незначний вплив на концентрацію PM2.5. Водночас густі ряди дубів мали негативний вплив на концентрації NO₂, в той час, як густа алея лип мала незначний позитивний ефект. Натомість розріджені ряди берез, дубів чи лип усі призвели до більшого позитивного впливу на якість повітря щодо NO₂.
Тож правильне планування зелених зон – це ціла наука. А значить, нам потрібні фахівці з інтеграції рослинності в управління якістю повітря в містах.
Боротися з причиною
Було б несправедливо проігнорувати дослідження, які стверджують, що вплив зелених зон на якість повітря на порядок скромніший у порівнянні з ефектами осадження та дисперсії забруднювачів, обумовлених метеорологічними факторами, такими як опади, вологість і швидкість вітру (потужний вплив погодних умов на якість повітря ми часто спостерігаємо на нашій карті якості повітря SaveEcoBot).
Автори одного з таких досліджень – група норвезьких вчених – рекомендують зосередитися на інших позитивних властивостях зелених насаджень. Наприклад, дерева та інша міська рослинність формують мікроклімат і можуть знижувати смертність серед міських мешканців від екстремальних температур. Міські зелені зони також можуть сприяти фізичній активності та покращувати психічне здоров’я, що в кінцевому підсумку покращує добробут громади.
«Продовжуючи просувати припущення, що рослинність здатна суттєво зменшувати забруднення, ми ризикуємо відволікти ресурси від найважливішої стратегії покращення якості повітря – скорочення антропогенних викидів» – зазначають норвезькі вчені.
З останнім твердженням сперечатися важко. А щодо інших аспектів, своє остаточне слово нехай скаже наука. Дослідження впливу зелених насаджень на якість повітря продовжуються.
Приклади, які надихають
На завершення погляньмо на приклади того, як зелені зони вже допомагають розв’язати проблеми великих міст, коли використовуються у комплексі з іншими заходами.
Париж, Франція
Останні 20 років місто впроваджувало системні трансформації: автомобільні дороги переробили на доріжки для велосипедистів, створили більше зелених зон у межах міста, ліквідували 50 000 паркувальних місць. Як результат: від показників 2005 року рівень часток PM2.5 знизився на 55%, а діоксиду азоту – на 50%.
Сеул, Південна Корея
У 2005 році влада демонтувала автостраду і перетворила її на зелену зону зі струмком, пішохідними та велосипедними доріжками довжиною 3,5 км. Завдяки цьому вдалося досягти зниженню температури на 3,6°C в центрі міста, покращити якість повітря та відновити біорізноманіття.
Барселона, Іспанія
У місті впроваджують концепцію сталого міського дизайну, яка об’єднує кілька кварталів для створення пішохідної зони та обмежує автомобільний рух. Завдяки цьому у районі Побленоу трафік знизився на 60%, шум – на 7 дБ, а забруднення повітря – на 42%.
Мілан, Італія
У місті є Вертикальний ліс (Bosco Verticale) – це два житлові будинки-хмарочоси, фасади яких засаджені понад 900 деревами та 20 000 рослинами. Такий ліс поглинає вуглекислий газ, знижує рівень пилу та покращує мікроклімат.
Копенгаген, Данія
Місто ставило собі амбітну мету досягти вуглецевої нейтральності найближчим часом. Інвестиції у зелену енергетику, велосипедну інфраструктуру та озеленення призвели до зменшення викидів вуглецю на 75% від 2005 року.
А що у нас?
На жаль, в Україні мова часто йде не про збільшення зелених насаджень, а про те, щоб громадськість принаймні могла контролювати їх видалення. Важливим інструментом такого контролю є відкриті дані. Згідно з Постановою КМУ №835 від 21 жовтня 2015 р. міські ради мають своєчасно публікувати дані про зелені насадження, що підлягають видаленню, відповідно до виданих актів обстеження зелених насаджень.
Як показав проведений ГО SaveDnipro моніторинг, міськради багатьох міст не публікують ці дані належним чином на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Зокрема, серед тих, хто не виконує Постанову №835, міськради Києва, Дніпра, Харкова та Одеси. Це суттєво ускладнює участь громадськості в плануванні зеленої інфраструктури українських міст.