В цій статті ми зібрали ключові цитати, тези та факти, озвучені протягом 4-х годин конференції. Це квінтесенція сказаного. Якщо у вас не було часу переглянути трансляцію, то цей матеріал для вас!
Якщо ж після ознайомлення з тезами ви забажаєте переглянути відео виступу когось зі спікерів – просто натисніть на його прізвище. Поїхали.
«Російська війна в Україні має жахливі наслідки як для людей, так і для довкілля. Пошкодження греблі Каховської ГЕС ще більше ускладнило ситуацію. Весь спектр наслідків та їх глибину ще треба буде верифікувати та оцінити, але зараз важливо документувати, аналізувати та намагатися зрозуміти вплив, в тому числі на довкілля»
Грегорі ЦУРІС, представник ЄС в Україні
ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ 1.
ТЕРАКТ НА КАХОВСЬКІЙ ГЕС: ОЦІНКА ТА ПРОГНОЗОВАНІ НАСЛІДКИ
Модератор: Максим НЕФЬОДОВ
Олег БОНДАРЕНКО, Голова Комітету з питань екополітики:
- Вичерпну оцінку втрат від теракту на Каховській ГЕС зробити складно – деякі наслідки будуть проявлятися у довгостроковій перспективі.
- Верховна Рада відреагувала на трагедію миттєво: провела засідання робочої групи, звернулася до міжнародних партнерів та організацій, підготувала запуск механізму цивільного захисту ЄС.
- «Ця подія є найбільшою техногенною катастрофою з часів Чорнобиля»
Тетяна ТИМОЧКО, Радниця Міністра Міндовкілля:
- Ця подія має кваліфікуватися як екоцид:
- понад 5 тис. кв. км затоплено;
- 10,5 млрд грн збитків від загибелі риби, без урахування майбутніх втрат від загибелі малька;
- 333 види рослин і тварин під загрозою зникнення;
- загинула світова популяція судака морського – цього виду риб більше не існує;
- 25 заповідних об’єктів постраждали від теракту.
- Зміниться клімат величезної території. Є загроза спустелення. Безпрецедентний удар по екосистемі Чорного моря, в яке потрапила величезна маса прісної води та забруднень.
- 10 тис. га сільськогосподарських земель занесено мулами. Більшість зрошувальних систем втрачено. Це удар по світовій продовольчій безпеці.
- Міндовкілля займається моніторингом показників забруднення безпосередньо в зоні бойових дій.
- Існує проблема переробки біологічних решток загиблих тварин. Немає потужностей.
Максим НЕФЬОДОВ, співзасновник ГО «Технології Прогресу»:
- На основі супутникових знімків в зоні затоплення визначили ступінь підняття рівня води:
- загальна площа затоплення – майже 7,5 млн кв. м;
- було затоплено 51 тис. житлових будинків та інших будівель;
- Як мінімум 20% затоплених будівель не підлягають відновленню через високий рівень води, тривале затоплення, замулення, пошкодження інфраструктури.
Олексій ДАНИЛЕНКО, Директор Департаменту громадського здоров’я МОЗ:
- Є високі ризики виникнення епідемій. Проте спалахів на постраждалій території наразі не зафіксовано.
- Головні фактори ризику – це питна вода і харчові продукти.
- Слід споживати лише бутильовану воду або використовувати таблетки для знезараження води. 0 800 101 102 – гаряча лінія, куди можна звернутися за таблетками для знезараження.
- Харчові продукти з затоплених територій вживати не можна. Навіть консервацію.
- МОЗ готовий до прийняття хворих на інфекційні захворювання на постраждалих територіях, проте поки що заходи запобігання є ефективними (спалахів не зафіксовано).
Юлія ОВЧИННИКОВА, народна депутатка України, членкиня комітету з екополітики та природокористування ВРУ:
- «Довкілля не має кордонів. Все, що відбувається в нашій країні, впливає на екологічний стан і Європи, і всього світу»
- Україна – одна з небагатьох країн світу, де законодавчо визначене поняття екоцид. Але щоб відповідна стаття Кримінального кодексу запрацювала, потрібно розв’язати певні проблеми в юридичних дефініціях.
- Міжнародне визнання екоциду є критично важливим. Необхідно включити екоцид як вид злочину до Римського статуту, національного законодавства інших країн – це дозволить нам отримати репарації у майбутньому.
Дмитро ЗАРУБА, Перший заступник Голови Держекоінспекції
- Беремо проби води, не дивлячись на брак обладнання і реактивів. Наступний етап – проби ґрунтів. Дані передаємо в правоохоронні органи, якими відкрито кримінальну справу по статті Екоцид.
- Держекоінспекція має методики розрахунків збитків, зокрема, завданих природно-заповідному фонду. Ці розрахунки будуть включені до міжнародних позовів до держави-агресора.
- Євросоюз надає допомогу щодо придбання обладнання для спостереження за станом довкілля, але поки що не всі потреби закриті.
Олексій ВАСИЛЮК, голова ГО «Ukrainian Nature Conservation Group»:
- «Найбільших збитків зазнала природа. Це місце найбільшої концентрації природно-заповідних об’єктів в Україні. Вони як пазл складаються, заповнюючи територію, яка зазнала затоплення»
- Підняття рівня ґрунтових вод знищить деякі види комах і тварин навіть поза зоною затоплення.
- Ця подія – це історичний шанс позбутися пам’ятника Сталіну (Каховської дамби). Нам не слід відновлювати водосховище:
- для природи – це шанс відновитися (це історична територія Великого лугу);
- для громад – це додаткові території;
- для зрошення полів помпи можуть брати воду з річища Дніпра.
- Скоро матимемо результати аналізу мулу на дні Каховського водосховища. Буде зрозуміло що слід робити для відновлення природних екосистем на території колишнього водосховища.
Ольга ЧЕВГАНЮК, операційна директорка ГО UAnimals:
- Рятуємо тварин в зоні лиха.
- Інформуємо світову спільноту про екоцид. Це важливо в умовах інформаційної війни.
- Природним заповідникам не вистачає коштів, щоб робити свою роботу. Знаємо це з досвіду, коли доводилося їм допомагати.
ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ 2.
МАЙБУТНІ ЗАГРОЗИ ТА ВИКЛИКИ.
Модераторка: Вікторія ВОЙЦИЦЬКА
Олег ПАЩЕНКО, Директор Каховської ГЕС:
- Втрати від підриву Каховської ГЕС:
- призупинено річкове сполучення до Запоріжжя;
- без зрошення залишилися 6 тис. кв. км полів, на яких вирощувалося 2 млн т зернових;.
- втрачено 335 МВт зеленої енергетики та маневрові потужності Каховської ГЕС.
- Укргідроенерго спільно з Укргідропроектом мають бачення відбудови Каховської ГЕС з урахуванням військових загроз.
- Відновлення Каховського водосховища до позначки 12,7 м (що забезпечить роботу водозабору для ЗАЕС та інших водозаборів) можливе вже за рік. Для цього необхідно побудувати тимчасову греблю. Для реалізації проєкту потрібні кредитні кошти ЄБРР та Європейського Інвестиційного Банку. З ними йдуть перемовини.
Юрій НАБИВАНЕЦЬ, заступник директора з наукової роботи Українського гідрометеорологічного інституту:
- Інститут моделював зону затоплення ще до теракту, і ці дані передавалися органам влади.
- Деякі перелітні птахи втратили кормову базу і не зможуть відлетіти у міграцію.
- Є великі сумніви, що без Каховського водосховища вистачить води для сільського господарства. Те саме з водопостачанням постраждалих міст. Тому є сенс у відновленні водосховища.
Центр прогнозування наслідків радіаційних аварій при Укргідрометцентрі:
- Окупаційні війська демонтували систему автоматизованого моніторингу радіаційного фону на Запорізькій АЕС. Спеціалісти МАГАТЕ роблять заміри на ЗАЕС, але вони не регулярні та не автоматизовані.
- Найближчий пункт спостереження УкрГМЦ знаходиться за 15 км у Нікополі.
- УкрГМЦ не зможе зафіксувати радіаційне забруднення, якщо воно пошириться в напрямку окупованих територій, де у нас немає пунктів спостереження.
Тетяна КУТУЗОВА, державна інспекторка Держатомрегулювання України:
- Штатні системи радіаційного моніторингу на ЗАЕС не вимкнені, але їхні дані доступні лише через МАГАТЕ і не в автоматичному режимі. Також МАГАТЕ має дані про інші параметри роботи реакторів (для Києва доступ росіяни закрили).
- 8 червня Держатомрегулювання видав розпорядження щодо експлуатації 5-го блоку ЗАЕС в стані холодний зупин – росіяни ігнорують це розпорядження. Блок перебуває в стані гарячого зупину. Але навіть в разі відсутності води в ставку-охолоджувачі буде деякий запас часу до розігріву ядерного палива.
- «В поточному стані (реакторів) найбільш загрозливі радіаційні ризики можливі в ближній зоні, тобто, це перші кілометри, це місто Енергодар. Решта території України не підпадає в зону високого ризику. Але якщо окупанти виведуть один з блоків на потужність навмисно, тоді маємо катастрофу значного масштабу, яка захоплює територію України й транскордонні території»
- Йодні таблетки за поточного стану реакторів приймати не слід – радіоактивного йоду, як продукту ділення, немає у реакторі, коли він не на потужності.
- Ми не знаємо, що планує ворог, тому відпрацьовуємо заходи. Але головне – це моніторинг радіаційного фону. Незалежний моніторинг радіаційного фону SaveEcoBot дозволяє всім громадянам в режимі онлайн відстежувати ситуацію.
Павло ТКАЧЕНКО, головний розробник SaveEcoBot
- Рік тому відчули шалений попит на дані моніторингу радіаційного фону, коли війська окупантів зайшли в Чорнобильську зону.
- Спочатку система SaveEcoBot об’єднала всі публічно доступні заміри радіаційного фону на одній мапі. Після чого ми почали встановлювати додаткові станції моніторингу, зокрема, навколо ЗАЕС.
- SaveEcoBot постійно надає публічну інформацію і, таким чином, знімає суспільну напругу, коли ЗМІ знов починають говорити про ЗАЕС.
Маргарита МАКАРЕНКО, заступниця начальника лабораторії ДНТЦ ЯРБ.
- Найгірший сценарій розвитку подій на ЗАЕС – це повне знеструмлення. Тоді не спрацюють резервні системи охолодження.
- Але навіть за цього сценарію радіоактивні елементи залишаться всередині захисної оболонки реактора, а головним наслідком аварії буде втрата ЗАЕС для енергетики України.
- В разі руйнування захисної оболонки реактора ззовні, та за умови виведення реактора на мінімальну потужність, радіаційні наслідки аварії будуть значно серйозніші. Зона ураження буде залежати від метеоумов.
ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ 3.
RECOVERY PLAN
Модераторка: Мартіна БОГУСЛАВЕЦЬ
Андрій ВЕДМІДЬ, заступник директора Департаменту Міністерства розвитку громад:
- Південь Дніпропетровської області – Кривий ріг, Марганець, Нікополь та інші населені пункти – отримували воду з Каховського водосховища. Вони мають проблеми з водопостачанням. Але на сьогодні питання питної води розв’язане завдяки підвозу бутильованої води. Також ДСНС забезпечила постраждалі громади установками з доочистки води.
- Розпочато реалізацію проєктів альтернативного водопостачання цього регіону. Також Дніпропетровська ОВА намагається подовжити водозабори до нового русла Дніпра. В Кривому Розі є достатній запас води в південному водосховищі, якого має вистачити на 4 місяці.
- Херсон отримує воду зі свердловин, вода там питної якості. Найбільше постраждав мікрорайон Острів. Свердловини на Острові не можуть використовуватися наразі.
- Водопостачання Миколаєва до війни залежало від Дніпра. Але проблеми з цим водогоном виникли ще минулого року у зв’язку з бойовими діями. Тому Миколаїв забезпечується з інших джерел.
Андрій КАЧКО, заступник міського голови м. Марганець:
- Питання з питною водою в місті закрите повністю завдяки підвозу залізничним і автомобільним транспортом. Обрано місця для буріння свердловин. Перша вже пробурена біля міської лікарні. Всі питання вирішуються у взаємодії з районною та обласною ОВА.
Сергій КУРАСОВ, секретар Покровської міської ради:
- Для водопостачання міста шляхом водозабору з місцевої річки необхідне обладнання для доочистки води, насосне обладнання. Під час війни міський бюджет суттєво зменшився, тому допомога не завадила б. Але питання вирішуються і за цих умов.
Євген ХЛОБИСТОВ, експерт кримськотатарського центру
- Проблема з переходом на місцеві джерела водопостачання пов’язана з якістю підземних поверхневих вод.
- Певні земельні ділянки доведеться вивести з використання у сільському господарстві. Це завдасть удару по соціально-економічному стану громад.
- Затоплення збільшило кількість внутрішньо переміщених осіб. Україна має найбільшу кількість вимушених мігрантів у світі. 5,2 млн громадян звернулися по допомогу. І не всі з них повернуться туди, де вони мешкали. Навіть попри те, що держава виділяє значні кошти на відбудову зруйнованих помешкань.
- Через закриття судноплавства теж постраждає економіка регіону.
- Аналізи ґрунту і води важливо продовжувати ще декілька тижнів.
Сергій КАРЕЛІН, технічний консультант з водопостачання USAID Ukraine.
- Ми побачимо зниження рівня води у свердловинах. Якість цієї води теж потрібно відстежувати.
- Громади мають збирати «мозкові штурми» з залученням фахівців з водопостачання. Бо артезіанські свердловини – не панацея. Не усюди є достатні запаси підземних вод.
- Прокладка великих водогонів дуже тривала в часі. На цей час потрібно «затягти паски» і відстежувати залишки води в кожному населеному пункті, щоб контролювати ситуацію.
- Треба створити реєстр де які є свердловини, помпи і які запаси недовикористовуються, щоб перерозподіляти вже наявні обсяги води туди, де не вистачає.
- Програма допомоги USAID охоплює 10 областей. Контакти є в Інтернеті.
Дмитро ТЕСЛЯ, менеджер проєктів у Water Mission
- Water Mission – це християнська організація зі США, яка почала роботу в Україні під час торішньої кризи з водопостачанням у Миколаєві.
- Зараз у Миколаєві встановлено 20 систем зворотного осмосу для доочистки води. В Донецькій, Запорізькій областях поблизу зони бойових дій нами також встановлено десятки систем. В цьому плані є взаємодія з Мінінфраструктури. Двічі на місяць ми перевіряємо якість води там, де працюють наші системи. До нас можна звернутися по допомогу через контакти на сайті Water Mission.
- Немає реєстру свердловин. Про законсервовані свердловини може ніхто не знати, навіть місцева громада.
Ольга ГВОЗДІК, SaveDnipro:
- Ані свердловини, ані підвіз води – це не розв’язання проблеми водопостачання. Це лише тимчасові рішення.
- Ми маємо успішний кейс допомоги Миколаєву. Влада Миколаєва готувалася до вжиття заходів заздалегідь – це відіграло важливу роль.
- В Миколаєві були введені в експлуатацію 14 свердловин завдяки об’єднанню зусиль громадських організацій, міжнародних партнерів, благодійних фондів, міської влади, а також залученню фінансування ЄС та краудфандингу.
Michal MIADOK, Emergency Response Officer, European Commission:
- Європейський механізм цивільного захисту – це об’єднані ресурси 27 країн. У випадку кризової ситуації країна, яка не може впоратися самостійно., надсилає запит. Україна з початку російської агресії вже надіслала понад 150 запитів і отримала допомогу у понад 600 млн євро. Це допомога обладнанням, експертами, а також допомога в евакуації, лікуванні за кордоном. Близько 300 транспортних операцій забезпечують надання допомоги Україні.
- Після теракту на Каховській ГЕС 6 червня ми одразу отримали запит від України. У відповідь ми надали човни для рятувальних операцій, системи для доочищення води, генератори, експертну підтримку з питань навколишнього середовища та ін.
- Щоб отримати допомогу в рамках Європейського механізму цивільного захисту потрібен офіційний запит від одного з профільних міністерств.
Висновки
Учасники конференції були одностайні в тому, що підрив росіянами Каховської ГЕС є наймасштабнішою техногенною катастрофою з часів Чорнобильської аварії. Масова загибель рослин і тварин, повне знищення деяких ендемічних видів флори та фауни, дають підстави характеризувати цей злочин як екоцид.
Експерти з ядерної безпеки підкреслили негативні наслідки теракту для Запорізької АЕС, яку досі контролюють збройні сили агресора. Були розглянуті декілька сценаріїв можливої аварії на ЗАЕС: з руйнуванням захисної оболонки реактора і зі збереженням її цілісності. Оскільки наразі реактори знаходяться в стані холодного або гарячого зупину, ймовірність руйнування захисної оболонки без додаткового зовнішнього впливу є низькою.
З приводу доцільності відновлення Каховського водосховища думки учасників конференції розійшлися. Проте, вже є проєкт нових гідротехнічних споруд, тривають перемовини з ЄБРР та Європейським інвестиційним банком щодо кредитування їх будівництва.
Конференція вкотре засвідчила необхідність об’єднання зусиль держави та неурядових організацій. Неурядові організації ефективно розв’язують низку питань: допомагають громадам в зоні лиха отримати доступ до питної води, рятують тварин, роблять загальнодоступними дані моніторингу радіаційного фону.
Присутні на конференції подякували представнику Єврокомісії за підтримку та допомогу, яка надається Україні з боку ЄС.
***
Конференція проведена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю організаторів і спікерів конференції, і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
При цитуванні згадка організаторів конференції обов’язкова, а саме: конференція «Теракт на Каховській ГЕС: наслідки, загрози, рішення» була організована ГО SaveDnipro за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС).