Створення Офісу контролю викидів – нестандартний підхід чи популізм

29 січня Уряд України прийняв рішення про створення Офісу контролю викидів у повітря, з місцем базування у Кривому Розі, про що Прем’єр-міністр сповістив в соціальних мережах.

Варто розібратися у природі та наслідках цього рішення, бо екологічна безпека є основою якості та тривалості нашого життя, а забруднене повітря немає кордонів.

В тексті заяви і в назві самого органу присутнє слово “контроль”.

Сфера екологічного нагляду та контролю в Україні регулюється такими законодавчими актами:

  • Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-XII;
  • Кодекс України про надра;
  • Закон України “Про виключну (морську) економічну зону України” від 16 травня 1995 року № 162/95-ВР

Давайте трішки заглибимось в основи. Основним завданням екологічного контролю є забезпечення додержання вимог законодавства про довкілля всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами.

В Україні екологічний контроль здійснює центральний орган виконавчої влади – Державна Екологічна інспекція України. Яку наприкінці каденції минулого складу Уряду було ліквідовано, а новий склад це рішення відмінив, залишивши орган працювати.

Пунктом першим Положення про Держекоінспекцію, затвердженого Кабміном визначено, що Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Власне, варто зауважити, що Законом “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Також, Прем’єр зауважив, що це перший крок на шляху до реформи екологічного контролю. Однак реформа екологічного нагляду (контролю) має починатися із Закону, на який вже більш як 5 років всі чекають, а не створенням Офісу.

А широка громадськість не бачила поки навіть Проєкту Закону. Отже, реформа екоконтролю ще не розпочата.

Але повернемося до Офісу, який має на меті створити Уряд. В його назві також відокремлено конкретний вид природного ресурсу, що забруднюється, – повітря.

Також йдеться, що контролю мають підлягати саме промислові викиди у повітря.

І тут постає питання як у мене, так і профільних експертів, а чи не переплутані поняття екологічного контролю та екологічного моніторингу у цьому задумі?

Власне є найпоширеніші помилки широкої громадської, не дотичної до природоохоронної сфери – називати проблеми довкілля “екологією” та плутати екоконтроль з екомоніторингом.

Власне, державний моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та проведення аналізу інформації про якість атмосферного повітря, оцінювання та прогнозування її змін і ступеня небезпечності, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі охорони атмосферного повітря, у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також інформування населення про якість атмосферного повітря, вплив його забруднення на здоров’я та життєдіяльність населення.

І з 2019 року регламентується Постановою Кабміну № 827 про “Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”.

Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря, за Постановою, є Мінприроди, МОЗ, ДСНС, ДАЗВ, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська держадміністрація, виконавчі органи міських рад.

Обладнання для такого моніторингу має вимірювати фонові показники повітря. Тобто ті, які сукупно продукують підприємства, автотранспорт та громадяни.

Та його стан вже багато десятків років не відповідає сучасним вимогах, ані щодо якості даних, ані щодо їх доступності. Громадськість контролює питання та активно стимулює власним прикладом державу до розвитку сучасних моніторингових систем.

Щодо питання моніторингу на джерелах викидів, то його не існує. Але промислова Україна вимагає його створення, про що активно комунікує з різними гілками влади.

Однак, у проєкті закону “Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення”, який створений в рамках реформи управління промисловим забрудненням, вимог до безперервного онлайн моніторингу з уніфікованою передачею даних до центрального органу влади та публічним розміщенням цих даних, Мінекоенерго не передбачило.

Отже, як ми бачимо, правового підґрунтя для створення Офісу контролю викидів у повітря в українському законодавстві немає.

Більше того, абсолютно незрозумілий його майбутній функціонал. Моніторинг на джерелах викидів, фоновий моніторинг, державний контроль в сфері охорони навколишнього природного середовища? Поки запитань більше, ніж відповідей?

І вишенька на торті – місце розташування офісу в Кривому Розі. Головним аргументом прем’єр визначив найгострішу в Україні проблему рівня забруднення повітря саме у Кривому Розі.

Однак, згідно з офіційним звітом Гідромету за 1 півріччя 2019 року, який є суб’єктом державного моніторингу і дані якого використовуються як державними органами, так і суб’єктами господарювання, Кривий Ріг 6 (!) в рейтингу, 1 – Дніпро, 2 – Маріуполь.

До речі, Прем’єр під час осінніх смогів сам посилався саме на дані Гідромету, тож дивно, що зараз він їх проігнорував.

Комплексний індекс забруднення атмосферного повітря міст України у першому півріччі 2019 року
Комплексний індекс забруднення атмосферного повітря міст України у першому півріччі 2019 року

Тож хочеться звернутися до Олексія Гончарука. Громадяни чекають на системні реформи у природоохоронній сфері, а не на показові заходи для Президента, навіть якщо вони продиктовані найкращими намірами.

Джерело: https://biz.censor.net.ua/m3172825

0 Shares:
Вам також може сподобатися
Детальніше

Відповідь від Держпродспоживслужби стосовно пожежі на ДТЕК Придніпровській ТЕС

Пам’ятаєте пожежу на ДТЕК Придніпровській ТЕС, коли близько години горів трансформатор, а токсичне трансформаторне масло виділяло у повітря…